Пам’ятаємо

Юрій Яструб народився 3 грудня 1975 року у Львові.

Закінчив СЗШ №30 м. Львова. Протягом 1993-1995 років навчався у Львівському ВПУ технологій та сервісу за професією «Кравець верхнього одягу».

У мирний час працював кравцем і закрійником у місті Львові, захоплювався вишиванням.

З початком агресії росії прагнув стати на захист Батьківщини, однак Юрію Яструбу відмовили через відсутність військового досвіду. Згодом Юрій воював на південному напрямку у лавах 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура».

Загинув Герой 10 листопада 2023 року, похований у Львові на Голосківському кладовищі.

У 2006-2008 роках навчався у Львівському ВПУ технологій та сервісу за професією “Кухар, кондитер”.

Став на захист територіальної цілісності й незалежності України від початку повномасштабного вторгнення ворога.

Герой загинув 10 грудня 2023 року в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області. Поховали захисника у рідному селі.

Навчався в Балицькому НВК. У 2013-2015 роках навчався у Львівському вищому професійному училищі технологій та сервісу, де здобув професію «Офіціант, бармен».

У 2016 році Андрій за призовом вступив до лав прикордонників. Воював у складі 7-го прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Загинув Герой 21 квітня 2023 року від поранень, отриманих внаслідок артобстрілу в місті Бахмут Донецької області. Поховали захисника у Львові на Личаківському кладовищі.

Указом Президента України №448/2023 «Про відзначення державними нагородами України» від 26 липня 2023 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня Матиса Андрія Станіславовича (посмертно) — сержанта.

Закінчив Раківський ліцей. У 2019-2021 роках навчався у Львівському вищому професійному училищі технологій та сервісу та здобув професію «Офіціант, Бармен».

Пройшов строкову військову службу в лавах Національної гвардії України. 2 лютого 2022 року Богдан виїхав на третю лінію оборони. У березні 2022 року захисник отримав контузію, після лікування ніс варту на білоруському кордоні. 23 лютого 2023 року Богдана відправили на Луганщину, де через п’ять днів, 28 лютого 2023 року, він загинув. Герой прикрив собою побратима, у якого троє дітей, під час мінометного обстрілу села Шипилівка Луганської області. Поховали Богдана у рідному селі Раків Івано-Франківської області.

Указом Президента України №375/2023 «Про відзначення державними нагородами України» від 7 липня 2023 року за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові у Національній гвардії України нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня Ваківа Богдана Андрійовича (посмертно) — солдата.

Закінчив СЗШ №55 м. Львова. Протягом 2004-2006 років навчався у Львівському ВПУ технологій та сервісу за професією «Кухар, кондитер».

Тарас працював у будівельній сфері за кордоном. У перший день повномасштабного вторгнення росії він повернувся з Польщі й відразу вступив до тероборони. Воював у лавах 119-ї окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління «Північ» Сил територіальної оборони Збройних сил України.

Загинув Герой 2 січня 2023 року, похований у Львові на Личаківському кладовищі.

Нагороджений відзнакою Головного управління розвідки Міністерства оборони України – медаллю «За сприяння воєнній розвідці України» ІІ ступеня.

Відзначений медаллю Командувача Сил територіальної оборони Збройних сил України «За вірну службу» III ступеня.

Закінчив СЗШ №7 м. Львова. У 2011-2014 роках навчався у Львівському ВПУ технологій та сервісу за професією «Кухар, кондитер».

Працював кухарем у львівських закладах харчування.

У 2017-2020 роках служив у 24-ій окремій механізованій бригаді імені Короля Данила, брав участь у боях з російським окупантом на Донбасі. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення ворога, Андрій працював у Польщі. Він відразу повернувся додому та знову став бійцем 24 ОМБр.

Герой загинув 15 травня 2022 року біля н.с. Новозванівка Попаснянської громади на Луганщині під час виконання бойового завдання. Поховали Андрія у селі Бартатів Львівської області.

Указом Президента України №460/2022 «Про відзначення державними нагородами України» від 30 червня 2022 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня Строменка Андрія Сергійовича (посмертно) — старшого солдата.

Закінчив СЗШ №100 м. Львова. У 2004-2007 роках навчався у Львівському ВПУ технологій та сервісу за професією «Кухар, кондитер».

Пройшов строкову військову службу в 80-тій окремій десантно-штурмовій бригаді. Працював у різних сферах міста Львова.

У 2014 році був мобілізований та служив у 24-ій окремій механізованій бригаді імені Короля Данила
З літа 2014 року брав участь в АТО на сході України.

Юрій служив кухарем їдальні взводу забезпечення роти матеріального забезпечення батальйону матеріально-технічного забезпечення.

Загинув Герой 11 липня 2014 року в районі села Зеленопілля Довжанського району Луганської області внаслідок обстрілу з реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град» базового табору українських військових. Поховали Юрія 28 листопада 2015 року у Львові на Личаківському кладовищі.

Указом Президента України № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України» від 14 березня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня Нагорного Юрія Васильовича (посмертно) — солдата.